Оголошення Черкаси

Вербна неділя — весняне свято оновлення, що передує Воскресінню Христовому. Загальновідомі обряди цього дня, пов’язані з гілочками верби. Але куди важливіше знати євангельський сенс свята і традиції, які складалися століттями.

Історія Вербної неділі

Коли Вербна неділя у 2023 році? Це свято відзначають у 6-ту неділю Великого посту за тиждень до головної події в християнстві — Великодня. Цього року за церковним календарем Вхід Господній до Єрусалиму (офіційна назва) припадає на 9 квітня. Відомі інші народні назви дня — Вербниця, Вербич.

Євангельське значення Входу Господнього в Єрусалим

В основі всіх християнських свят лежать євангельські події. Вхід Господній у Єрусалим описаний у всіх канонічних Євангеліях:

• Напередодні події, в суботу, Ісус воскресив свого друга і послідовника Лазаря. Багато хто був вражений цим дивом, увірував у Христа. Саме цей факт привів фарисеїв до остаточного рішення погубити обох. Доктор історичних наук Микола Лісовий зазначає, що Ісус уперше заплакав, почувши про смерть Лазаря, і це був бунт проти смерті й тління.
• У неділю Ісус в’їжджав до Єрусалима на ослі. Це було символічно: за повір’ями того часу, на віслюку їхали ті, хто ніс мир, а на коні — війну. Натовп тих, хто зустрічав Христа, встеляв перед ним дорогу гілками пальми, співав хвалебні пісні.
• В Ісусі народ бачив нового правителя. Але богослови нагадують, що Спаситель прийшов не для земної влади, а для мученицької смерті заради спокути людських гріхів.

У чому полягає свято Вербна неділя? Це свято присвячене в’їзду Ісуса Христа до Єрусалима після воскресіння Лазаря напередодні іудейського Великодня. День символізує появу надії людей на спокуту гріха, зміцнення віри. Для християн він наповнений ідеєю милосердя і людинолюбства.

Вербна неділя передує Страсному тижню, коли згадуються останні дні земного життя Ісуса. Християни сприймають цей день як можливість духовно підготуватися до найважчих днів напередодні смерті та воскресіння Христа.

Історія свята

Події, описані в Євангеліях, у перші роки християнства в Римській імперії відзначали як Пальмову неділю. У міру поширення релігії на інших землях пальму замінили деревами, які там росли.

Гілки верби обрали як ритуальний предмет цього свята, бо навесні вона зацвітає раніше за інші дерева, символізує пробудження після зими, відродження до життя. У цьому відбилося і слов’янське коріння: у слов’ян було свято Вербохлест, сенс якого полягав у родючості та живучості.

Для чого потрібна верба у Вербну неділю? Освячені гілки мають особливе значення. Лінгвістка Розантіна Горюшина зазначає, що вербу наділяли магічними властивостями, пов’язаними з відлякуванням злих духів. Їх як обереги зберігали в оселях у червоному кутку біля ікон до наступного свята.

З IV століття християнською церквою було узаконено звичай освячувати гілочки верби. Цей обряд згадується в богослужбових книгах з VII-VIII століть. Сьогодні ця традиція освячена багатовіковою історією.

Народні традиції Вербної неділі

У християнській церкві Вхід Господній в Єрусалим — одне з 12 великих свят. У народному житті Вербна неділя за століття збагатилася безліччю звичаїв, вірувань, ритуалів.

Що можна робити у Вербну неділю?

Головний ритуал свята пов’язаний із гілками верби. Їх прийнято зрізати за кілька днів і ставити у воду, щоб розпустилися пухнасті бруньки. Гілки треба брати зі здорових дерев, не ламати з тих, що ростуть на цвинтарі, біля водойми або сміттєзвалища. Під час святкового богослужіння ці гілки освячують у церкві.

Поширені такі ритуали та звичаї, пов’язані з вербою:

• Вітаючи зі святом, дарують гілочки верби.
• Заведено злегка шмагати ними рідних від псування та пристріту, на здоров’я та бадьорість.
• Вербу вважають цілющою для хворих, їм рекомендують з’їсти кілька бруньок освяченої верби.
• Вважають, що потрібно з’їсти кілька бруньок верби, щоб отримати підказку для розв’язання складної проблеми.
• Жінкам, які мріють про материнство, потрібно дбайливо зберігати вербні гілки. Вважають, що вони зміцнюють чоловічу силу.
• Незаміжні дівчата робили привороти на суджених і зберігали гілки за іконами. Викидати заборонялося, щоб не зламати свою долю і хлопця.
• Був і інший дівочий звичай: гілку верби встромляли в землю, якщо приживалася — це обіцяло вдале заміжжя.
• Благотворним вважалося виганяти перший раз домашню худобу на пасовище, похльостуючи гілочкою освяченої верби.

Що не можна робити у Вербну неділю?

Існували як загальні заборони (для будь-яких церковних свят), так і притаманні тільки Вербній неділі

• Треба відкласти всі повсякденні справи, особливо пов’язані з важкою фізичною працею.
• Не рекомендують цього дня готувати гарячі страви, про них господині потрібно подбати заздалегідь. Авторка статті про свята Надія Ричкова пише, що заборона вважалася суворою, віряни побоювалися важких покарань за її порушення.
• У святковий день слід уникати сварок, побажань зла іншим людям.
• Вербна неділя припадає на Великий піст, тому заборонялися скоромні продукти. Заради свята допускалося вживання риби та невеликої кількості легкого вина.
• Гучні розваги та веселе святкування цього дня заборонені. Головне — підготуватися до Страсного тижня.
• Під час посту небажані весілля, церква не проводить вінчання цього дня.

Існують прикмети, завдяки яким у Вербну неділю предки передбачали близьке майбутнє:

• Погожий теплий день віщував багатий урожай.
• Вітряний день попереджав, що літо буде прохолодним.
• Заморозкам у Вербну неділю були раді — вони обіцяли багатий урожай пшениці.
• Урожай на овочі та фрукти віщували сережки на деревах, що з’явилися до цього дня.

Існує повір’я, що якщо у Вербну неділю посадити квітку, і вона швидко приживеться, то це приверне в дім достаток і благополуччя.

Вербна неділя — багате за змістом свято, що передує Світлому Христовому Воскресінню. Це ще й красиве весняне торжество, пов’язане з пожвавленням природи. Звичаї дня дають змогу доторкнутися до багатої народної культури