Оголошення Черкаси

Акваріум — це те, що може оживити й оформити інтер’єр. Основним аспектом у його оформленні відіграють рослини. Якщо флора в штучній водоймі сформована правильно, то це не тільки гарантія краси в плані естетики, а й здоров’я біосистеми.

Навіщо вони потрібні?

Рослини в акваріумі є його легенями. Так само, як рослинність на суші, водна рослинність поглинає СО2, водночас виробляючи кисень і насичуючи ним водну товщу. Плюс до всього, рослини для акваріума якісно нейтралізують продукти діяльності риб, справляються з нітратами і фосфатами. За умови правильного вибору акваріумної флори та її кваліфікованого розміщення можна розраховувати на біологічну рівновагу системи, а ще підтримання у воді відповідного обсягу О2.

Акваріумну флору можна назвати найкращим водним індикатором акваріума. Рослини, які вирізняються пишністю, красою та яскравим забарвленням говорять про здоровий світ у резервуарі. Рослинність особливо актуальна для представників фауни, що живуть у штучній водоймі. Вона зазвичай слугуватиме для них будинком, додатковим кормом, притулком і ділянкою для нересту.

Рослини для акваріума — це важливий компонент у резервуарі з рибками, а ще запорука чистоти і нормальної діяльності екосистеми.

Основна класифікація

На даний момент є велике розмаїття акваріумної рослинності. для того, щоб різні види добре між собою уживалися, знадобиться їх правильно розташувати і піклуватися про них.

Вся акваріумна рослинність може бути розділена на такі групи:

• ті, що існують на дні резервуара або ж біля поверхні води; прикладом цієї групи можуть бути Мохоподібні;
• ті, що вільно плавають у водній товщі або біля її поверхні; дуже часто ці представники флори закріплені в ґрунті, до них відносять Пухирчаткових, Роголистникових, Росянкових, Ряскових;
• ті, що вільно плавають на поверхні — це Азолла, Водокрасові, Понтедерієві, Сальвінієві;
• ті, що ростуть на дні, квітучі під водою — до таких можна віднести Наяду, Занікелієвих; деякі представники можуть виносити на водну поверхню квіткове стебло з квіткою, приміром, Валліснерія, Водний жовтець, Уруть;
• ростуть у субстраті, організовуючи листя і квіточки — це Латаття, Апоногетонові;
• болотні та прибережні представники, що дуже сильно піднімаються над поверхнею води; прикладом цієї групи рослин послужать Ароїдні, Осокові, Ехінодоруси.

Залежно від території висадки акваріумна рослинність ділиться на такі варіанти:

• переднього плану (анубіас, водний жовтець, буцефаландр, марсілія, блікса, глосостигма, мохи та інші);
• середнього плану (криптокорина, кабомба каролінська, анубіс, людвигія, ротала, ехінодорус);
• заднього плану — це високі довгостеблові рослини (кушир, альтернантера, апоногетон, бакопа).

Квіткові різновиди

Рослини для акваріума — це не завжди водорості, дуже часто до них можна віднести вищі квіткові представники, що навчилися до життя у водних умовах. Ці екземпляри цвітуть, але в умовах штучних екосистем буває цей процес дуже рідко.

Розглянемо детальніше назви та опис популярних квіткових акваріумних рослин.

• Сагіттарія . Ця рослина вважається стрілолистом із родини Частухових. Екземпляр представлений яскравим зеленим листям, що має вигляд куща. Сагітарії характерна невибагливість, легкість розмноження, а ще гарний зовнішній вигляд. Кореневище рослини білого кольору, бульбоподібної, вузлуватої форми. Листя тасьмоподібне, іноді черешкове. Забарвлення соковитого листя насичене зелене. Квіти складаються з широких білих пелюсток. Утримувати цей тип рослинності дуже легко, оскільки стрілолист добре себе почуває в лужній і жорсткій воді.

Стрілолист любить дрібнозернистий субстрат, що багатий на поживні елементи.

• Кринум . Цей представник належить до сімейства Амарилісових, тому він може жити як на суші, так і у воді. У нього чудова здатність адаптуватися до різних умов середовища. Кринуму властиве довге щільне вузьке листя, яке досягає 200 сантиметрів. На думку багатьох акваріумістів, квіти цього екземпляра найкрасивіші зі свого роду. Зазвичай пагони з квітками виходять з поверхні води, їхнє забарвлення може бути найрізноманітнішим. Популярність кринума викликана невибагливістю, а ще довголіттям.

• Лімнобіум . Цей представник водокрасового сімейства також називається елодеєю канадською, валіснерією звичайною. Рослина належить до тих, що плавають на воді, вона може бути представлена у вигляді побігоносного і губчастого. Представник флори росте протягом усього року, його нерідко застосовують як затінення для інших мешканців ставка. За необхідних умов лімнобіум може швидко розростатися. Очищаючи воду від суспензій і фільтруючи її, елодея канадська дає користь для акваріума.

Цей представник флори не вимогливий, може рости за будь-якої кислотності, але в діапазоні температур від 20 до 30 градусів тепла.

• Лобелія пурпурова . Вона має великі розміри, тому її дуже часто вирощують досвідчені акваріумісти. Втім існують і карликові форми, що простіші в експлуатації. Ця рослина належить до довгостеблових, має оливково-зелений колір. Округле листя розміщується по черзі, його верхня частина забарвлена у світлий зелений, а нижня — у червонуватий колір. Коренева система розвинена слабо. Назву любелії отримано за рахунок наявності пурпурних квіток, що випускаються при напівзануренні у воду.

Цього представника флори варто садити уздовж бічних акваріумних стін на задньому плані.

Для нормальної діяльності йому потрібна постійна підміна води, температура від 22 до 26 градусів вище нуля і жорсткість у діапазоні від 5 до 15. Слабке освітлення може викликати пожовтіння рослини.

• Ротала індійська . Це покритонасіннєва дрібноквіткова рослина. Цей круглолистий представник флори може мати кілька варіантів, що мають відмінність один від одного чисельністю листя в мутовках. Стебло у ротали довге, воно сягає близько 0,2 метра. Листки зелені з яскравим низом. Ця красива рослина має можливість красиво оформити своєю присутністю акваріум. Акваріумістам не необхідно докладати великих зусиль і витрачати багато часу на вирощування ротали.

• Сінема . Гігрофілу деморфну визнають однією з дуже популярних акваріумних рослин. Це довгостебельний невимогливий представник флори, який відрізняється декоративним зовнішнім виглядом. Правильний розвиток синеми відбувається як у кислій, так і в жорсткій воді. Швидкоросла витривала рослина може досягати висоти 0,3 метра. Її листя має схожість з папоротевим, воно забарвлене в насичене зелене забарвлення.

• Лімнофіла . Її зазвичай рекомендують вирощувати акваріумістам-початківцям. Це невимогливий і дуже привабливий представник флори. Пухнасті гілки лімфоніли мають певну схожість з красивими кульками, які пофарбовані в соковите зелене забарвлення. Трава вирізняється довгим прямостоячим стеблом. Сидячоквіткова лімфоніла може існувати за температури від 18 до 30 градусів вище нуля і водної жорсткості від 6 до 12.

Хорошим місцем для вирощування цієї акваріумної рослини вважається вільний акваріум зі слабокислим або слаболужним середовищем.

• Мікрантемум “Монте Карло” відрізняється наявністю довгого коріння, що може вростати в ґрунт, не спливаючи при цьому на поверхню. Діаметр листя цієї рослини буде приблизно 3 міліметрів. Висадка цього екземпляра в акваріумі — це гарантія природного вигляду екосистеми. Мікрантентемуму не потрібне інтенсивне освітлення і велика концентрація добрив. У фазі росту рослина утворює щільний килимок, який може вкоренитися на камені або корчі.

Це звичайне світло-зелене насадження зазвичай висаджують на передньому плані акваріума.

• Наяда . Ця рослина вважається стійким і невибагливим представником флори, який може утворювати густі зарості. З цієї причини її можна вигідно застосовувати для рибного нересту і у вигляді субстрату. Особливих декоративних якостей у наяса немає.

Ідеальним показником температури для рослини вважається від 18 до 30 градусів тепла. У дуже м’якій воді розвиток екземпляра може сповільнюватися.

Стебло дрібнозубчастої наяди вирізняється тонкістю і гіллястістю, за довжиною воно досягає близько 100 см. Листя подовжене зеленого або червонуватого відтінку, завбільшки 4 см. Краї листя обрамлені маленькими шипами.

• Щитолисник . Гідрокотилу вважають вологолюбним представником зонтичного сімейства. До її основних характеристик можна віднести швидкість росту і невибагливість в утриманні. Застосовується ця рослина як декоративна для акваріума і берега ставка. Такий яскравий газон має можливість уберігати рибок від шкоди сонячного світла і ховати мальків, які не в силах самі себе захистити. Щитолисник має довге стебло довжиною близько 50 сантиметрів. Листя округле світлого зеленого кольору, що має діаметр 4 сантиметри. Листя має певну схожість із лататтям. У фазі цвітіння рослина вкривається невеликими білими квітками.

В умовах штучної екосистеми гідрокотила потребує особливого догляду та утримання.

• Дубок мексиканський або трихокороніс вважається невибагливою рослиною, яка за оптимальних для неї умов здатна розростися і стати вражаючим заднім фоном в акваріумі. Мексиканський дубок має стебло, світлі зелені листки овальної форми, завдовжки не більше 10 міліметрів. Досягаючи поверхні води, цей представник флори може зеленіти білими квіточками. Трихокороніс вирізняється швидким ростом, тому потребує підрізування.

• Альтернантера . Ця рослина користується дуже великою популярністю в акваріумістів, оскільки вважається зовні привабливим довгостебловим екземпляром. Її листя забарвлене яскравими відтінками, від рожевого до темного лілового. Пагони альтернантери стеляться по поверхні води, оскільки мають велику довжину. Цей представник флори здатний рости протягом усього року. Якщо рослина повністю занурена в рідину, то її зростання сповільнюється.

Відмінним варіантом для утримання альтернантери вважається тропічний акваріум з водною температурою від 24 до 28 градусів тепла. Для нормальної діяльності їй потрібна постійна зміна води.

• Хеміантус куба — це найпопулярніший ґрунтопокривний житель акваріумів. Він вважається гідною частиною підводної галявини. При розростанні хеміантус куба здатний утворювати щільні зелені килими, які прикрашають акваріумне дно. Висота рослини досягає від 3 до 6 сантиметрів.

Цей представник флори вирізняється примхливістю, оскільки потребує посиленого освітлення і постійної подачі СО2.

• Гідрокотила трипартита . Це популярний акваріумний представник флори, який активно застосовується в оформленні акваріумів. Розростаючись, рослина створює щільний зелений килимок. Дуже часто її застосовують для оформлення середньої частини акваріума.

Папоротеподібні рослини

Акваріумні папороті є одними з дуже красивих, тому популярних насаджень у штучних екосистемах. Цей вид рослинності — це чудове укриття для акваріумних мешканців, а ще додаткове джерело кисню.

Папороті вважаються невибагливими представниками флори, які не вимагають особливих заходів для догляду, однак при цьому прикрашають резервуар власною присутністю.

Опис цих рослин говорить про те, що вони прекрасно пристосовуються до існування в штучній водоймі.

Розглянемо найпопулярніші папороті.

• Марсілія крената . Цей вид рослини вимагає висадки в глибину субстрату. На стеблі папороті розміщується багато маленьких гілочок з листям завбільшки до 30 міліметрів. Яскраве зелене забарвлення робить марсалію справжнім декором екосистеми. Цей представник флори добре росте, будучи повністю зануреним у воду, а ще не проявляє вибагливості до жорсткості та кислотності рідини. Але він любить існувати за невисокої освітленості.

• Болбітіс відрізняється стеблом, що росте горизонтально. З цієї причини листя рослини має оригінальне горизонтальне розташування. Стебла і черешки листя вкриті золотистими лусочками, завдяки чому папороть виглядає на рідкість привабливо. Довжина болбітіса зазвичай може досягати 0,6 метра, при цьому будь-який лист може мати товщину близько 20 сантиметрів. Листок жорсткий, перистоскладний з темно-зеленим або неоновим забарвленням. Для гарної приживлюваності рослини і її нормального росту коріння не варто занурювати в ґрунт.

• Азолла каролінська . Папороть здатна добре розвиватися на поверхні води. Пару рослин всі разом закривають ковролін-покриттям поверхню. На стеблі папороті розташоване тендітне і ніжне листя. Частини, що будуть над водою, мають синьо-зелене забарвлення, а занурені у воду — рожево-зелене. Папороть здатна розвиватися виключно в спекотний період часу, взимку вона впадає в сплячку.

• Ломаріопсис . Це популярна акваріумна рослина, що складається з тонкого слані. Пелюсточки широкі з круглою формою. Папороть складається з прозорої темно-зеленої тканини. Ломаріопсис вважається невибагливою рослиною, яка не створює труднощів при догляді.

Популярні водорості

Акваріумні водорості вважаються найпростішими рослинами. Вони можуть мати найрізноманітніші розміри, форми та забарвлення.

Водорості в акваріумі можуть бути таких видів:

• плаваючі на поверхні води;
• ті, що кріпляться в субстраті.

Крім шкідливих водоростей, наприклад, чорної бороди, діатом, зелених плям, пучків, у штучних екосистемах можна зустріти і красиві екземпляри.

• Валліснерія величезна . Це великий вид водоростей, який варто утримувати виключно в акваріумі великого розміру. Посадку рослини варто виконувати біля задньої стінки. Валліснерія відрізняється насиченим темно-зеленим забарвленням.

Для нормального існування їй потрібне яскраве світло і підживлений субстрат.

• Річчія . Це плаваючий вид водорості, який прекрасно себе відчуває у воді помірної теплоти. Рослина активно застосовується як нерестовий субстрат при розведенні риб і для укриттів їхніх мальків. Дуже висока водна жорсткість буде причиною повільного зростання водорості. Ідеальним температурним показником для річчії в більшості випадків вважають плюс 22 градуси.

• Роголисник занурений . Цей вид водорості належить до багаторічників. Він плаває на поверхні води, оскільки не має коренів. Стебло рослини довге, голчастого типу і досить маленьке. Ця водорість вважається чудовим варіантом для акваріумного утримання, зазвичай у ній ховаються мальки. Роголистник любить яскраве освітлення, дуже добре себе почуває в помірно-теплих і холодних акваріумах.

• Куляста кладофора вважається декоративним представником прісноводного акваріума. Структуру рослини складають зелені нитчасті водорості, що з’єднуються і з’являються в щільну кулю. У штучній екосистемі рослина може стати більшою до 6 сантиметрів. В акваріумі кладофору варто розміщувати на дні, де вранці вона виділяє О2. Утримувати водорість варто в прохолодній воді з температурою близько +20 градусів.

Різноманіття мохів

На даний час можна зустріти масу домашніх акваріумів, в яких домінують мохи. Така популярність обґрунтована яскравими декоративними якостями, відсутністю вибагливості в догляді, а ще широким видовим розмаїттям. Застосування мохів — це можливість здійснити різні ідеї у вигляді красивих пейзажів царства під водою.

Акваріумний мох може бути таких класів:

• антоцеротовий з пластинчастим талломом;
• печінковий, що вирізняється ніжністю та компактністю;
• листостебловий є найбільш незліченним класом.

Дуже часто акваріумісти вирощують у власних екосистемах пару рослин.

• Трикутний мох . Ця рослина відрізняється красою і невибагливістю. Вона представлена у вигляді зеленого рівностороннього трикутника. Цей мох добре вростає в субстрат і має середні показники росту.
• Мох полум’я . Незвичайність цього представника флори полягає в тому, що він росте хвилеподібним чином і виключно у вертикальному напрямку, нагадуючи полум’я. Серед інших мохів його виділяє більш насичене зелене забарвлення. Полум’я знайшов власне використання при формуванні “лісового пейзажу”, він вважається прекрасним варіантом як для заднього, так само і для центрального плану.
• Фенікс . Цей мох має вигляд застиглого фонтану. Його ріст зібраний від центру на всі боки. Його застосування — гідна імітація купини в резервуарі. Фенікс росте плавно, однак при цьому міцно приростає до каменів і корчів.
• Яванський мох визнали найбільш затребуваним. Його визначає невимогливість до освітлення, водних показників і догляду. Він може рости поза субстратом, а конкретно на корчі, камені і будь-якій іншій поверхні.
• Новорічний мох дуже популярний серед акваріумістів, ніж попередній. Він має розгалужену ялинкоподібну структуру. Рослина також відрізняється невибагливістю.

Як підібрати?

Після придбання акваріума перед його господарем постає питання про те, яку рослинність у ньому посадити. І це не дивує, адже не так легко визначитися, будуть це червоні або зелені рослини, рідкісні або популярні, меристемні або низькорослі. Однак акваріумістам необхідно запам’ятати одне — для початківців підходящими варіантами стануть невибагливі рослини.

Тільки-но людина набереться досвіду в цьому напрямі, їй можна приступити до рослинності зі складнощами в догляді.

Ідеальним варіантом для акваріуміста-початківця стане така рослинність:

• ряска, річчія;
• гігрофіла;
• кушир;
• ехінодорус;
• мохи різного виду;
• анубіас.

Для жорсткої води

Деякі рослини не виявляють вибагливості до водних показників і можуть нормально рости та розвиватися в жорсткій воді. До найбільш затребуваних представників флори, які люблять ці умови, відносять криптокорини, анубіс, яванський мох.

Тіньолюбні

Рослинам в акваріумі не завжди необхідно багато світла для того, щоб вони добре росли. Деякі представники флори виконують нормальну життєдіяльність в умовах затіненості.

• Анубіс Товарообігу . Ця рослина є однією з найулюбленіших в акваріумістів, оскільки не створює труднощів під час догляду. Вона може виростати у великому діапазоні температур. Її яскраве зелене листя має ефектний вигляд на задньому і передньому планах резервуара.
• Африканська водна папороть вважається найкращим варіантом для акваріума середніх розмірів. Для правильного розвитку рослині потрібна тепла питна вода і слабке освітлення. Її не можна вирощувати в екосистемі, в якій проживають Золоті рибки, коі, цихліди.
• Ява папороть відрізняється широким зеленим листям, що стирчить у водній товщі. Це ідеальний варіант для акваріумістів-початківців, оскільки вона здатна рости у воді з абсолютно будь-якою температурою і показниками, до того ж їй не потрібно багато світла. Зростання у яви повільне, допустима висота може становити 0,35 метра.
• Грін Гігро . Зелений витривалий представник флори відрізняється стрімкими темпами зростання, тому потребує обрізки.

Ті, що ростуть дуже швидко

Запускаючи новий акваріум, рекомендується садити в ньому швидкозростаючих представників флори. Такі екземпляри поглинають органічні речовини з води, при цьому формуючи біологічну рівновагу. Дуже часто швидкозростаюча водна рослинність вважається невимогливою.

До найбільш затребуваних жителів акваріумів можна віднести валіснерію, канадську елодею, різнолисту гігрофілу, жовту криптокорину, лимонник, апоногетон.