Альтруїзм – це добре чи погано і хто такі альтруїсти
Соціолог Огюст Конт, доктор медицини Джеймс Гемблін, вчені Морріс А. Окун і Джозеф Ченселлор глибоко вивчили суть альтруїзму. Що таке альтруїзм? Це безумовна готовність безкорисливо піклуватися про людей, незважаючи на особисті інтереси та потреби. Йому не властива меркантильність, а притаманне самовіддане занурення в чужі проблеми. Альтруїзм — це життя заради людства, з принесенням добровільної жертви для загального блага.
З точки зору психології, альтруїзм видається осмисленим і вільним служінням іншим людям на основі симпатії, вірності та милосердя. Цей термін походить від латинського «alter» — ‘інші’. Його ввів соціолог Огюст Конт.
Основними об’єктами турботи альтруїста стають діти, батьки, родичі, друзі. Тих, хто опікується багатьма людьми, які потребують допомоги, називають філантропами. Самопожертву вважають крайнім ступенем альтруїзму.
У чомусь він схожий із християнським принципом «Возлюби ближнього твого, як самого себе». Але на відміну від релігійного служіння, спрямованого на досягнення прощення, воскресіння і безсмертного життя, в альтруїзмі важливий і результат, і процес. Людина прагне приносити користь і отримує від цього моральне задоволення, насолоду.
Основні види та прояви альтруїзму:
- Батьківський — прояв основного інстинкту.
- Взаємний — між друзями та закоханими.
- Моральний — задоволення від щастя інших, як у волонтерів.
- Демонстративний — заради загального схвалення і захоплення.
- Співпереживальний — у тих, хто вміє ставити себе на місце інших, має емпатію.
Принципами альтруїзму вважають жертовність, безкорисливість і справедливість. Він передбачає, що людина готова знехтувати особистими цілями заради інших, нічого не чекаючи натомість, оскільки володіє особливим кодексом честі. Яскравим прикладом альтруїзму вважають вчинок давньогрецького титана Прометея.
Переваги, недоліки та ставлення до альтруїзму
Чим небезпечний альтруїзм? Він може перерости в нездорову жертовність, коли людина витрачає свій час, сили і матеріальні ресурси, не отримуючи натомість ні подяки, ні взаємної підтримки. Такий альтруїзм призводить до страждання того, хто дає, і незручності тих, хто приймає.
Безглузда самопожертва егоїстична, мазохістична і покладає на людей непідйомний тягар зобов’язань, які вони не хочуть і не можуть виконати. Не менш небезпечний і патологічний альтруїзм зі звичкою «заподіювати добро» проти волі, а також безглуздий ризик для життя заради інших.
Чому альтруїзм — це вищий ступінь егоїзму? Ця точка зору ґрунтується на факті самореалізації, визнання і морального задоволення від красивих кроків, зроблених для інших людей. Альтруїзм здатний підживлювати Его, через що людина відчуватиме свою перевагу над іншими.
Люди, які допомагають на шкоду особистому благополуччю, вважають себе використаними й емоційно вигорають. Щоб нейтралізувати це, необхідна турбота про себе і звичка не впускати в близьке оточення тих, хто живе за рахунок інших.
Чим корисний альтруїзм? Він дає змогу знаходити нових друзів і однодумців. Завдяки турботі про людей, альтруїст покращує свій психологічний стан, оскільки відчуває, що здатний змінювати світ на краще, що він корисний член суспільства. Прихильники здорового альтруїзму живуть довше, більш енергійні. Вони мають життєву мету і правильну систему цінностей, що забезпечує позитивне мислення.
Доктор медицини Джеймс Гемблін вважає, що допомога іншим людям стає важливою частиною здорового способу життя і веде до довголіття. Вчені під керівництвом Морріса А. Окуня довели, що волонтерство знижує ризик ранньої смерті. Окуня довели, що волонтерство знижує ризик ранньої смерті на 24%. Люди, які піклуються про інших, частіше приділяють увагу собі, проходять профілактичні обстеження, роблять щеплення та аналізи, щоб виявити й уникнути серйозних проблем зі здоров’ям.
Особливості особистості альтруїста, як ним стати
Хто такі альтруїсти? Це зрілі особистості, які добровільно діляться своїми ресурсами з іншими людьми, нічого не чекаючи натомість. Їм не притаманна меркантильність, а для соціуму вони стають важливим чинником виживання й успіху. Їхній мотив — самоактуалізація та самореалізація.
Альтруїсти — це щасливі люди. Хоча вони думають і піклуються про людей більше, ніж про себе, вони рідше страждають від стресу, депресії та важких неврологічних захворювань. Із задоволенням розлучаються з грошима, розуміючи, скільки користі ті принесуть світу. Їхнє серце сповнене добротою.
Альтруїсти, які схильні до серйозних захворювань, швидше одужують і рідше приймають знеболювальні, бо радість від добрих справ перекриває біль. Дивлячись на те, як полегшують життя будь-кому, вони й самі сповнюються жагою до життя, відчувають яскравіші емоції від їжі, спорту, відпочинку та любові.
Щоб стати альтруїстом, потрібно позбутися егоїзму і зробити кілька кроків:
- Надихнутися справами інших відомих альтруїстів.
- Розвинути в собі емпатію.
- Почати покращувати життя інших людей, наприклад, роблячи компліменти. Група іспанських дослідників під керівництвом Джозефа Ченселлора довела, що це оздоровлює атмосферу в колективі.
- Знайти конкретних людей, яким реально можете допомогти просто зараз.
Щоб стати альтруїстом без шкоди для себе, необхідно брати участь у справах і подіях, спрямованих на взаємне й обопільне задоволення. До таких, у яких любов, творчість і спілкування поєднуються з підтримкою, допомогою та вмінням чути одне одного.
Альтруїзм став рушійною силою еволюції, проявляється в красі людської душі та вчинків. Ті, хто обрав для себе цей шлях або тільки збирається зробити це, мають зрозуміти принципи та ризики такого світогляду, щоб зробити виважений вибір і нести у світ любов і добро.
