Оголошення Черкаси

Білі кішки з очима блакитного кольору — зворушливі створіння, що захоплюють усіх навколо. Які породи котів з очима блакитного кольору існують, чи дійсно блакитноокі кішки глухі — про все це розповість наша стаття.

Особливості

Побачивши білу кішку з блакитним очима, ми розчулюємося. Сірі, блакитні, чорні та руді котики для нас звичні, а зустріч із блакитноокими котами-блондинами — висока рідкість.

Білий колір асоціюється з надією, чистотою і чеснотою. Зустріч із білою кішкою віддавна вважалася добрим знаком долі. Багато народів вірили, що поява білого кота на дорозі — це бажана гарна зустріч або хороша новина. Дівчата думали, що це до заміжжя, молоді жінки — до довгоочікуваної вагітності.

Загадку, звідки беруться білі кішки, вчені розгадали давно. Особливість білих тварин полягає в тому, що вони позбавлені пігментації. Визначення майбутнього забарвлення кошеняти відбувається в утробі матері. Якого б відтінку не були батьки майбутньої дитини, якщо білий колір у тварини буде виражений домінантним геном W, він не дасть можливість кошеняті отримати пігмент іншого кольору. Дитина з’явиться на світ білою, а потомство її може мати й інше забарвлення.

Існують кішки, які білими нам тільки здаються. Насправді, ці тварини мають великі плями білого кольору, які просто зливаються в одне ціле. Якщо придивитися, між ними може бути шерсть іншого кольору.

У таких котів домінує ген S, який робить тварин рябими.

Не можна плутати білих кішок з очима блакитного кольору і котів-альбіносів. У них відсутній пігмент, що забарвлює шерсть тварини, шкіру і райдужну оболонку очей. Основний показник альбіноса — червоні очі. Через відсутність меланіну (фарбувального пігменту) крізь безбарвну оболонку пропускають світло дрібні судини кровообігу, від чого нам здається, що очі тварини червоні.

Розвиток фелінології (науки про нявкаючих улюбленців) і генетики дало можливість селекціонерам виводити білих кішок з очима блакитного кольору. Аналогічне забарвлення вважається тепер стандартом багатьох порід красивих кішок.

Глухі чи ні?

Є заява, що блакитноокі коти бувають глухими. Білі улюбленці, дійсно, трапляються повністю або частково позбавленими слуху, тому що ген W, який очолює інші гени тварини, має плейотропні здібності — впливає одразу на забарвлення шерсті, райдужної оболонки та формування слухових органів. Це не означає, що абсолютно всі білі з очима блакитного кольору кішки не будуть вас чути. Зеленоокі, жовтоокі та гетерохромні (з різноманітним кольором очей) кошенята можуть теж страждати на подібну патологію.

Якщо вам попадеться біла глуха кішка, не потрібно опускати руки. Тварини відрізняються добротою і м’яким характером. Активні та товариські, такі коти залюбки грають, ведуть полювання на мишей і гасають по квартирі як звичайні кішки. Визначити, що тварина глуха, можна дуже легко:

• увімкніть поруч із кошеням пилосос: глуха тварина не реагує на гучні звуки;
• кішка дуже «гучна»: голосно крадеться за пташкою, копається в лотку, нявкає.

Поведінка тварини здебільшого залежить від її характеру і від того, як правильно ви будете її виховувати. Особливих умов утримання така кішка не вимагає, але спілкуючись із глухою твариною, важливо пам’ятати про такі нюанси:

• акуратно відчиняйте і зачиняйте всі двері, інакше ви можете покалічити кішку — вона не чує ваших дій;
• тримайте вікна закритими: у глухої кішки немає відчуття страху, вона може зістрибнути вниз;
• не випускайте кішку одну на вулицю, це небезпечно;
• пересувайтеся будинком обережно, дивіться під ноги, щоб не наступити на тварину;
• спілкуйтеся з вихованцем віртуальними жестами.

Кішки, які страждають на глухоту, дуже прив’язуються до власника. Вони повністю залежать від людей, потребують постійної допомоги.

Господарі таких кішок пропонують завести для них друга — другу кішку, яка чує. Тварини швидко подружаться і спілкуватимуться між собою дотиком лап. Чуюча кішка завжди допомагає іншій.

Породи

Британська

Красуня з м’якою оксамитовою шубкою. Тіло кішки сильне, мускулисте, з потужними лапами. На мордочці є відмінна «посмішка» Чеширського кота. Вушка у кішок прямостоячі, округлі, тому не плутайте її з шотландською висловухою кішкою.

Ці коти не вимагають великої уваги. Виняток — щоденне розчісування. Це робити приємніше, ніж щодня вимітати клуби шерсті з квартири. Незважаючи на товсте підшерстя, потрібно оберігати вихованця від протягів.

Характер у тварини особливий. Вона ніжно любить господаря, але може довго терпіти розлуку, не подаючи виду, що сумує. Не шанує дітей та інших тварин у будинку, але й не конфліктує з ними. До сторонніх людей ставиться прохолодно, але ніколи не кинеться дряпатися або кусатися.

Якщо кішка не хоче спілкуватися, кликати її і ловити, силою утримуючи, марно. Дозволити себе пестити британець може, тільки коли захоче сам. Лаяти кішку і карати можна лише в момент скоєння «чорної справи», інакше вона не зрозуміє, за що до неї так немилостиві. Бити породистих британок абсолютно не можна: тварина злопам’ятна і обов’язково придумає помсту для вас.

Завзятість, ласка і повага до кішки зроблять її вашим другом. Вона буде з радістю гратися з вами, перебувати завжди неподалік і дарувати вам власну ніжність.

Мейн-кун

Мейн-куни — особливі коти. Вони найбільші та найдовші у світі, володіють пухнастою довгою шерстю і доволі товстим підшерстям, що рятує від суворих холодів. Досить гарні у мейн-кунів пухнасті штани на задніх лапах і комір. Хвіст у вихованців просто розкішний — нібито біле опахало. Тіло кішок мускулисте, сильне, з довгими потужними лапами.

За характером мейн-куни — сама щедрість. Вони люблять дітей, інших тварин, що мешкають у будинку, вирізняються собачою вірністю і відданістю господарям. Кішки рухливі, носиться по квартирі з іграшками, залазять на всі високі шафи.

Заводчики цієї породи кажуть, що мейн-куну необхідні «нора» і «гірка». Це означає, що у кота повинні бути власний будиночок, де він буде відпочивати, і комплекс для занять спортом у вигляді кігтеточки з вежами різної висоти, по яких він буде скакати.

Шерсті від вихованця в будинку цілком достатньо, її буде видно на темному одязі, тому кішці потрібне щоденне вичісування.

Турецька ангора

Блондини цієї породи виглядають дуже вишукано. У них струнке тіло з прекрасно розвиненою мускулатурою, витончена довга шия і пропорційна тулубу голова клиноподібної форми. Незвичайної краси пишний хвіст нагадує перо білого казкового птаха.

Шерсть у тварини довга, а ось підшерстя немає зовсім. «Сніговій королеві», народженій у Туреччині, він не потрібен. Линяють ангорки дуже мало і дуже і дуже рідко.

Тварини розумні і поступливі, люблять усамітнення і спокій, не дуже грайливі і не дуже «балакучі». Підійдуть тим людям, які ведуть розмірений життєвий спосіб, без метушні і поспіху. Ангорки не вимагають трудомісткого догляду. Вони ретельно наводять марафет, не даючи можливість шерсті скочуватися в ковтуни.

Форін вайт

Це тільки одна порода короткошерстих кішок, яка має лише одне забарвлення — біле. Стрункі, довгоногі, ладно складені коти мають менші розміри. Найбільша вага тварини — близько п’яти кілограмів. Шубка може бути кипенно-білою, а мордочка має забарвлення як у сіамської кішки — родоначальниці цієї породи.

Форін вайти — веселі, добрі та комічні тварини. Сповнені невтомної енергії, вони готові весь день гратися і, наче слухняний пес, ганятися за вами по дому. Гарне місце для їхнього відпочинку — ваші коліна, шия і плечі. Дуже люблять «поговорити відверто», тим паче якщо є на що скаржитися.

Коти є довгожителями. У сумлінних власників кішка може прожити до 20 років.

Персидська

Представники цієї породи найбільш пухнасті. Голова, тіло, хвіст і лапи — все вкрите м’якою шерстю, довжина якої може бути практично 12 см. Тіло перських кішок присадкувате, маленьке, лапи короткі. Вага середнього кота може досягати 7 кг, а через пухнасту шубу зовні він виглядає на всі 15 кг.

Білі перські красуні довірливі, допитливі та спокійні. Метушня і нескінченний шум — це не про них. Перси воліють провести час на ваших колінах і готові релаксувати на них годинами. До гостей і дітей кішки ставляться з байдужістю, не б’ються з іншими тваринами, що мешкають у будинку.

Без щоденного догляду білий перський кіт перетвориться на незрозумілу істоту. Якщо ви ледачі, то цей вихованець не для вас.

Девон-рекс

Це дивовижні коти з довгим довгастим тілом, граціозними високими лапами і милими м’якими кучеряшками на тілі. Чарівного девона хочеться зловити на руки і нескінченно плекати, гладячи його білі кучері. Девони веселі, добрі, товариські та балакучі. Їхній ангельський погляд абсолютно відповідає їхньому відмінному характеру.

Тварини нагороджені високим інтелектом: вони виконують нескладні команди господаря, можуть навіть приносити капці. Вони вірні та добрі друзі для всіх, хто перебуває поруч із ними, не переносять самотності, страждають у розлуці з усіма членами родини.

Тонкощі догляду

Як і білий одяг людини, хутро білого кота швидко вимазується. Якщо тварина виглядає недоглянутою і неохайною, вона не викликає захоплення в оточуючих, а, навпаки, — огиду і жалість. Щоб шерсть ваших вихованців радувала сяючою білизною, за кішками потрібно згідно з правилами і постійно доглядати.

Виконуючи важливі правила догляду за шерстю білих кішок, ви досягнете бажаного результату.

• Домашня чистота. Там, де живе біла кішка, має бути ідеально чисто. Рухаючись під столом, диваном, забираючись у відокремлені куточки будинку, тварина збирає на себе пил. Щодня проводьте вологе прибирання.

• Будиночок кішки, туалет, посуд теж обов’язково мають бути чистими. Миски потрібно мити після будь-якого вживання їжі, в лотку необхідно вчасно міняти наповнювач. Залишки їжі, брудні грудочки наповнювача липнуть до лап тварини і псують її біле хутро.

• Купання . Миття котів — процедура обов’язкова і важлива. Купати пухнастих улюбленців повністю потрібно не менше 3 разів протягом місяця, а умивання лап і мордочки бажано перетворити на повсякденний ритуал.

Щоб купання не було стресом для тварини, привчайте її митися з дитинства. Для порід кішок, які люблять воду (девон-рексів і мейн-кунів), це великих труднощів не складе. Пухнастих вихованців, які не в захваті від такої процедури, ретельно витирайте спеціалізованими серветками.

Для грумінгу білої кішки потрібен цілий арсенал спецзасобів, які підтримують блиск і білий колір шерсті:

1. знежирювальні пасти, креми — їх наносять на ноги, груди, штани і хвіст тварини, а потім змивають;
2. очищувальний шампунь — застосовується після знежирення;
3. відбілювальний шампунь — розводиться 1:5 з водою і наноситься на шерсть на 10-15 хвилин;
4. пом’якшувальний бальзам — наноситься на 5 хвилин і ретельно змивається.

• Умивання . Мити кішкам очі потрібно щодня. Не слід допускати, щоб некрасиві коричневі патьоки псували чудові білі мордочки.

• Розчісування . Щодня причісуйте кішок, щоб зменшити кількість шерсті, що випадає, уникнути ковтунів. Дуже важливо розчісувати персів. Представники цієї породи не можуть якісно вилизувати себе.

• Годування . Раціон кота має безпосередній вплив на забарвлення його шубки. Яскраво пофарбовані овочі зазвичай викликають жовтизну білої шерсті. Цей же ефект дає лівер: серце, нирки, печінка. Якщо таких продуктів у меню тварини немає, а шерсть продовжує жовтіти і тьмяніти, покажіть вихованця ветеринару. Може бути так, що у кота проблеми з нирками і печінкою.

Доглядайте за вихованцями з любов’ю, і їхня біла шерсть завжди залишиться красивою.